Іван та Павлик вирішили зліпити снігову бабу. Вони накачали снігові кулі різного розміру і ставили їх одну на одну. Маленькі кулі використали для рук. Очі зробили з вуглинок, ніс з морквинки. Наділи на голову старе відро, встромили в руки мітлу. І снігова баба наче ожила. Друзі були дуже задоволені своєю роботою.
Матлай Карина, учениця 2 класу
Справжній друг
Сашко та Іванко ковзалися на дорозі. Дорога була слизькою. Раптом Іванко упав і загубив свою шапку. Та Сашко не поспішав йому допомогти. Він стояв і сміявся. Іванко мовчки піднявся і узяв свою шапку. Через деякий час упав Сашко. Але Іванко мовчки допоміг піднятись другові. Сашкові стало дуже соромно і він попросим у хлопчика вибачення. З цього часу вони стали справжніми друзями.
Карабут Анастасія, учениця 2 класу
Вірні друзі
Дід Пилип у колгоспі працював пастухом. Йому допомагав вірний друг – пес Пушок. Отара овець була невелика, тому він із своїм помічником легко справлялися з роботою.
Одного разу рано-вранці, тільки-но прокинулись жайворонки, дідусь вигнав отару в долину. Там було багато зеленої, соковитої трави. Пушок весело бігав біля чагарників. Раптом вівці збилися до гурту і почали голосно кричати. Собака насторожився і почав гавкати. З чагарників вискочив великий вовк. Він напав на Пушка. Пушок хоробро захищався, але сили були нерівні.
Дідусь побачив і кинувся на допомогу. Вовк злякався і втік.
Непомітно настав вечір, перестали співати жайворонки. Пастух із своїм помічником йшли по селу стомлені але радісні, що залишились живими.